В 1893 році в селі Рові було відкрито школу грамоти. Приміщення свого школа не мала, щорічно на її утримання йшло 45 тодішніх карбованців і ще на посібники 5 карбованців з сум мирського збору. Вчилося в ній 25 хлопчиків і 5 дівчаток у трьох групах з якими працював один вчитель.

     Всього в селі нараховувалось в той час 80 дворів і проживало 337 селян.

    У 1920 році відкрив школу і почав в ній працювати Богорізський Сергій Панасович. Школу відвідували ті учні яким не вдалося закінчити її через роки війни. Заняття проводилося за старими підручниками. 

   В 1921 році почала працювати в селі Рівська трудова школа з 3-річним навчанням. В школі працювали одна вчителька - Богорівська Пелагея Панасівна та один техпрацівник. В 1922 році в школі вже навчалося 32 учнів.

   В 1925 році на базі трудової школи відкривається хата-читальня, яку відвідували навіть дорослі. Вперше в селі, при школі починає діяти сільська бібліотека.

    В 1927 році з метою поширення грамотності серед жителів села, створюється при школі групи лікнепу (ліквідації неписемності), де вчителі школи, комсомольці навчали старших за віком людей писати і читати. За невеликий період майже все населення села знало грамоту. 

   Всі учні шкільного віку в селі відвідували початкову школу. Директор закладу Микола Кузьмович Пацфер прагнув перетворити початкову школу в семирічну, щоб діти не ходили на навчання в сусідні села. Так поступово були відкриті 5 та 6 клас. І ось 1935 року започатковано 7 клас.

   В 1936 році відбувся перший випуск учні з 7 класу Рівської семирічної школи. Було випущено 24 учні серед них:

1.Співак Олександра Ісаківна. 

2.Посвалюк Іван Кузьмович. 

3.Шелест Ганна Яківна. 

4.Веренько Тарас Кузьмович. 

5.Співак Ольга Радіонівна. 

6.Співак Ірина Арсенівна. 

    Випускники були не тільки з Рову, а й з навколишніх сіл: з Тартака та Біликовець. 

    Директором школи в той час був Цехмистер Олексій Андронович. Працювало вже 8 учителів, і серед них перший вчитель, що був вихідцем з села Рів- Співак Олександр Юхимович. 

   В 1941-1942 рр. школа в селі не працювала. Лише в 1943-1944 рр. почала діяти початкова школа, яка знаходилась у двох приміщеннях. Розпочалось навчання 5 квітня 1943 р. закінчилось 5 травня 1944 р.(з великими перервами під час боїв). Було 5 класних кімнат, навчалося 105 учнів в одну зміну, було 34 парти. 

   1 клас – 33 учні – 17 дівчаток 

   2 клас – 23 учні – 13 дівчаток 

   3 клас – 29 учнів – 10 дівчаток 

   4 клас – 20 учнів – 4 дівчинки 

   Працювало 3 вчителя і 1 технічка. 

  З 1944 по 1950 р. в селі діяла початкова школа. В школу приходять нові учителі: Гусак Леонід Никифорович, Гусак Міла Прокофівна, Дюрбенко Ольга Семенівна. 

    В 1952 р. в школі відкривається 7 клас (до цього діти ходили вчитися в село Біликівці і Межирів), а в 1953 році відбувся перший післявоєнний випуск 7 класу. Директором школи був Леонід Никифорович Гусак.

Випускники працювали на колгоспних полях, трудились на інших роботах, а ввечері вони поспішали до старенького пристосованого приміщення-клубу,  де діяли різноманітні гуртки художньої самодіяльності. Під керівництвом вчителя Співака Олександра Юхимовича працював драматичний гурток, членами якого були поставлені п’єси «Москаль-чарівник», «На перші гуси». Ролі виконували Крупач Анатолій Федорович, Ковальчук Олександр Павлович, Слободян Ольга Петрівна, Захарчук Анатолій Степанович, Ластовецький Віктор Володимирович. А Воропаєва Зоя Дмитрівна та Слободян Ольга Петрівна за вокальний хист стали учасниками обласного огляду колективів художньої самодіяльності, у місці Вінниці. Керівник – Воропаєва Ірина Григорівна та музикант - Захарчук Анатолій Степанович.

    В 1961 році школа стала восьмирічною, тоді відбувся перший випуск 8 класу. 

   Потім так сталося, що приміщення в якому протягом багатьох років навчалися сотні учнів стало непридатним для навчання і завалилося. Тому постала негайна потреба – збудувати нову школу. Тоді директором школи був Зелений Василь Михайлович, вважав справою честі і слова побудувати в центрі села нову школу. 

    Будувало школу все село. Ковальчук Олександр Павлович – вчитель праці організовує бригаду з числа учнів 7-8 класів: Гребенюк Петро, Борисенко Петро, Стаднічук Олександр (на 2017 р. працює сторожем у Рівській ЗОШ І-ІІ ступенів), Вознюк Віктор , Захарчук Микола , Куцак Павло, Свічинський Анатолій, Веренько Василь, Співак Юрій, Коренюк Володимир. На чолі з бригадиром Слободяном Іваном та вчителем праці робота кипіла. І школа швидко росла. Закінчували роботу студенти Вінницького будівельного технікуму.

    В 1971 році закінчили будувати школу. І 1 вересня 1971 року пролунав перший дзвоник і заняття в новій школі розпочалися. 

В 70-х роках при школі працював консулат пункт Жмеринської середньої заочної школи і понад ста чоловік отримали атестат про середню освіту. 

   В 80-ті роки директором школи була Шмаль Ніна Альбівна. З допомогою завідуючого районного відділу освіти Антонюка Михайла Петровича ставить за свою мету - побудувати в школі спортивний зал. Продовжували її роботу директори Войтюк Раїса Петрівна, Стефанович Олена Володимирівна. В будівництві спортивного залу брати участь і батьки, і жителі села та керівництво колгоспу. 

     Учні школи показували гарні результати в навчанні, спорті, туризмі, праці. За зароблені гроші учні два рази відпочивали на березі Чорного моря, побували на екскурсії в місті Ленінграді, Львові, Києві, Вінниці. Про високі досягнення школи говорить той факт, що школа на протязі трьох років займала перші місця в районних конкурсах серед восьмирічних шкіл. 

       В 90-х роках школа стала дев’ятирічною , а потім змінила свою назву на Рівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. 

В 90-х роках вершиною спортивної слави стала Рівська школа. Волейбольні, баскетбольні, футбольні команди (тренер Ковальчук О. П.) завжди займали призові місці на районних змаганнях брали участь в обласних змаганнях в Калинівці, Ямполі, Козятині. 

     В 2003 році Рівська школа відзначала 110-річницю заснування. 
    На святкування були запрошені Рівський голова Горбачов С. В., начальник відділу освіти Гулько Василь Іванович, заступник голови Жмеринської районної адміністрації з гуманітарних питань Сахно Олександр Володимирович. 

Були запрошені випускники всіх років, які навчалися в цій школі та директори різних часів і поколінь: Левенчука Іван Порфирович, Зелений Василь Михайлович, Шаповалюк Поліна Павлівна,  Шмаль Ніна Альбінівна, Войтюк Раїса Петрівна, Стефанович Олена Володимирівна, Мороз Володимир Борисович,  Баюк Олександр Петрович. 

    Запрошували вчителів-ветеранів, які протягом багатьох десятиліть віддавали учням свої знання, серця і уміння:  Співак Ніна Ісаківна, Заболотнюк Євгена Петрівна, Ковальчук Олександр Павлович, Захарчук Анатолій Степанович, Стефанович Олена Володимирівна.